29.10.2019 20:42
for all
88 views
rating - | no users
 © Вороний Микола

Сніжинки

Сніжинки

Білесенькі сніжиночки, 

Вродились ми з води;

Легенькі, як пушиночки, 

Спустилися сюди.


Ми хмарою носилися

Від подиху зими, 

І весело крутилися

Метелицею ми.


Тепер ми хочем спатоньки, 

Як дітоньки малі.

І липнемо до матінки –

До любої землі.


Матуся наша рідная

Холодна і суха, 

Бо дуже змерзла бідная

Вона без кожуха.


Отож її нагріємо, 

Устелимо сніжком.

Мов ковдрою, накриємо

Легесеньким пушком.


Нехай зимою злючою

Вона спочине в сні, 

Щоб зеленню пахучою

Прибратись навесні.


Щоб з ниви колосистої

Був добрий урожай, –

То й долі променистої

Зазнає рідний край!


Микола Щасливий цікавиться


Публікації: Микола Вороний

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора