Котик
Переклад: Надія Крайнюк
В підвалі, де повно було барахла,
Там котика кішка свого привела.
Занурився в шерстку м’яку неквапливо,
Смоктав безтурботно він Мурку щасливу.
Притиснулась кішка до сина бочком,
Його умивала своїм язичком.
І пісню тихенько йому заспівала,
І все цілувала його, цілувала…
Десь плакали люди від горя і втрат,
І десь із жахливих стріляли гармат,
Політики землі ділили і рвали,
До влади й багатства свій шлях торували.
І тільки в підвалі, де дошки гнилі,
Гармонія, мир, щастя й спокій були.
Була центром Всесвіту лиш для маляти
Сіренька, пухнаста Мурочка-мати.
19. 05. 2020 рік
Картинка з інтернету
Оригинал. Автор Маша Попова
//stihi.ru/2006/01/08-1858
В подвале, среди барахла и картонок,
У серенькой кошки родился котёнок.
Беспомощно тычась в пушистую шкурку,
Беспечно сосал он счастливую Мурку.
И кошка, к сыночку прижавшись бочком,
Лаская шершавым своим язычком,
Негромкую песню ему напевала
И всё целовала его, целовала...
А где-то смеялись и плакали люди,
А где-то из страшных палили орудий,
Политики земли делили на части,
И кто-то мечтал о богатстве и власти.
И только в подвале, под старой доской,
Царили гармония, мир и покой.
И серая Мурка была, несомненно,
Для новорождённого центром Вселенной.
Смт Шевченкове, 19. 05. 2020 рік
