14.08.2020 16:48
for all
17 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Алла Мейта

Стоїть стара нечищена криниця...

Стоїть стара нечищена криниця,  

Набравшись спогадів зеленої ряски. 

Усе чекає, може, хоч насниться 

Знайомий дотик сильної руки.  


Заніжено вдивляється у небо: 

Отам душа, що посмішка в очах.  

Ніхто так не любив її джерельну,  

Скрутивши вміло кухлик з лопуха.  


Вона із ним не знала мулу й втоми,  

За ніч вбиралась в прохолоду дна,  

Вмивала силою усю сільську безодню,  

А знав лиш він, де справжня глибина.  


Він не прийшов, коли воскресла крига.  

Вона відчула дотиком сьози.  

Лопух для кухлика ще якось там оклигав,  

А їй лиш спогади від чистої води.  


Із циклу "Спогади з безодні". 



Київ, 01.07.2020

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 15.08.2020 00:15  © ... => Каранда Галина 

Дякую Вам! Наші рідні продовжують бути з нами хоча б у віршах. 

 14.08.2020 16:58  Каранда Галина => © 

Сильно. Особливо останній. Відчувається біль особистої втрати.