14.08.2020 16:48
для всіх
134
    
  2 | 2  
 © Алла Мейта

Стоїть стара нечищена криниця...

Стоїть стара нечищена криниця,  

Набравшись спогадів зеленої ряски. 

Усе чекає, може, хоч насниться 

Знайомий дотик сильної руки.  


Заніжено вдивляється у небо: 

Отам душа, що посмішка в очах.  

Ніхто так не любив її джерельну,  

Скрутивши вміло кухлик з лопуха.  


Вона із ним не знала мулу й втоми,  

За ніч вбиралась в прохолоду дна,  

Вмивала силою усю сільську безодню,  

А знав лиш він, де справжня глибина.  


Він не прийшов, коли воскресла крига.  

Вона відчула дотиком сьози.  

Лопух для кухлика ще якось там оклигав,  

А їй лиш спогади від чистої води.  


Із циклу "Спогади з безодні". 



Київ, 01.07.2020

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 14.08.2020 16:58  Каранда Галина => © 

Сильно. Особливо останній. Відчувається біль особистої втрати.