01.11.2020 13:49
для всіх
98
    
  1 | 1  
 © Алла Мейта

Всі дороги впираються в небо...



Всі дороги впираються в небо 

Мріями чи хоча б очима. 

Перебігли колеса пів степу 

Полем скошеним аж до Криму. 


Промінь жмуриться: ранок чи вечір...  

Розпоясує небо навпіл,  

А колеса везуть мою втечу 

В нову зустріч у точку мапи.  


Місяць трохи ще подрімає 

У рожевій блакиті літа,  

І здаються колеса раєм 

Ночам светриком відігрітих.  


Пишуть сни, пригорнувши сутінь,  

Віражі зеленаво-жовті,  

Поріднились колеса і стукіт,  

А сьогодні, до речі, жовтень. 



Київ, 29. 10.2020

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 02.11.2020 21:18  Каранда Галина => © 

Да, забула сказати, що назва - супер!

 02.11.2020 20:52  Каранда Галина => © 

Подобається ваша поезія. Своєю несподіваностю, чи що... класно!