17.08.2020 01:23
18+
24 views
    
rating - | no usr.
 © Іван Петришин

Алєксандр Пушкін "Пісьмо Титяни ду Унєґіна"

Руске утверджини віршуписаня

Алєксандр Пушкін "Пісьмо Титяни ду Унєґіна"


Я пишу вам- а, шо ше можу?

Шо можу ше я вам сказати?

Я знаю, ви зіхцети, можи, 

Мине призирством пукарати.

Лиш ви мую нищасну долю, 

Яґби ви трошки хоть жаліли, 

Мине б ви кинуть ни зіхтіли.

Спучатку, я мувчати хтіла;

Пувірти, шу мої ганьби

Ни взналиби ніколи ви, 

Яґби надію я ше мала

Хоть рітко, хоть на тиждню рас

В нашім силі видіти вас, 

Шуп тіки чути вашу мову, 

Вам слово мовити, й туді, 

На думці мати й на миті

Їдне, день-ніч- пру рантку нову.

Та кажут всі, шу ви- нилюдим;

На глушині, в силі, вам гнітно, 

А ми... нічим ми не блистим, 

Хоть вас встрічаїмо привітно.

Для чого ви прийшли ду нас?

В глуші забутуго сила, 

Ніколи я б ни знала вас, 

Ни знала б мук гірких була, 

Душі незрілі хвилюваня

Змиривши с часом (як то знати?), 

Пy серцю я знайшла б кумпа`на, 

Була би вірна жінка-панна, 

І правидна, пурядна мати.

Другий!.. о, нє, ніґде, нікому, милий, 

Ни дала-м би лем серця я!

На вишнім вічі присудили...

То- воля неба: я- твуя`;

Житя мує було закладом

Спітканя вірнуго с тубом;

Я знаю, Бох то так приладив, 

Ду смерти будиш ти зі мном...

Мині у снах ти пуявлявся, 

Нивидимий, ти був вже ладним, 

Твій дивний погляд був надвладним, 

В душі, твій голос руздавався

Давно... нє, нє, то сон ни був!

Зайшов ти трохи, я впізнала, 

Зімліла вся, вся запалала

І в думці мовила: прибув!

Хіба ниправда? я си чула:

Ти гувурив зі мном у тиші, 

Коли я бідним пумагала, 

А чи мулитвом цукрувала

Нудьгу гризоти у душі`?

І в оту саму ту хвилину, 

Чи то ни ти, милий мущино, 

В прозорій тимнуті мигнув, 

Тихо ду пригуловка припавши

Із втіхою, вже пукухавши, 

Слова надії ти райнув?

Хто ти, мій янгол невідступний, 

А чи спокусник мій підступний:

Мої ти сумніви рyзвій, 

Можи, то всьо- таки пусте, 

Душі юнацький сумнів мій!

І, зовсім други ся судило...

Ту так і бути! Долю мою`

Від дзісь тубі я дуручаю, 

Пирит тубом я сьльози ллю, 

Твуго я захисту благаю...

Пудумай: я удна тут є, 

Ніхто мине ни рузуміє, 

Віт того розум мій тимніє, 

Й мувчит сумліня ту’ мує.

Хоть рас пуглянь: тяшко чикати, 

Надії серця уживи, 

Чи сон тяшкий той убірви, 

Можиш мині і дукуряти! 


Закінчую! Страшно читати...

Ганьбою й страхом завмираю...

Та ваша чесьць дупумагає, 

Й сьміливо я ся дувіряю...


тлумачиня з рускуї на західно-українску - Ївана Питришина



CША, 16.08.2020

Публікації: Іван Петришин

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 17.08.2020 06:46  Каранда Галина => © 

 

Прикольно. А чого в одному випадку Алєксандр, а в іншому Уликсандр?