Вагонний сон

стимпанкове

Якщо потяг вже летить з мосту, пізно гадати,
чого не вистачило – рейок чи коліс.
О. Непомнящий

Коли заходиш у вагон,

в дорогу рушивши неблизьку,

його хитає, мов колиску

і бачиш кольоровий сон.

Сплять провідник та машиніст

і пасажири всі навколо,

а потяг швидко, як ніколи,

влітає на розбитий міст.

Лише ти заступив за грань,

що відділяє сон від смерті,

а з пам`яті ніяк не стерти,

табличку з назвою «Стоп-кран».

Та ти, поглянувши, закляк

біля вікна і непорушно

спостерігаєш незворушно,

як потяг покидає шлях.

Ще видно залізниці блиск,

та не далеко вже до прірви,

коли вагон твій з мосту зірве

та понесе його у низ.

Хоч тіло падатиме в низ,

душа злітатиме все вище

і пригадаєш, як колись ще

теж відчував, як в снах підріс.

Ти прокидаєшся скоріш

та оглядаєшся навколо,

а у вагоні все замовкло,

всі сплять і тільки ти не спиш…