18.10.2020 20:31
для всіх
66
    
  2 | 2  
 © Добродій Ольга Іванівна

По лініях...

По лініях, похилих, 

По замкнених кривих

Шукали ми, ходили

Минаючи сто лих.


Котилися у прірву

Нарізно, та обох.

І мали спільну віру

Й любов, одну на двох.


Як маятники, роки

Нас били у житті.

Ми думали – пророки!!!

Та вже не ті… не ті…


Інерції закони –

Із прірви – до небес.

Із лебедів в ворони –

Байдуже, як воскрес.


У світі кривих ліній, 

Життєвих доль, дзеркал

Хай впав на скроні іній, 

Мене ти відшукав…

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 19.10.2020 12:43  Надія Крайнюк => © 

Гарний вірш.
***"Котилися у прірву
Нарізно, та обох".
Може: "Котило нас у прірву
Нарізно, та обох" , або
"Нас кидало у прірву
Нарізно, та обох".
Бажаю успіху.