Добродій Ольга Іванівна «По лініях...»
По лініях, похилих,
По замкнених кривих
Шукали ми, ходили
Минаючи сто лих.
Котилися у прірву
Нарізно, та обох.
І мали спільну віру
Й любов, одну на двох.
Як маятники, роки
Нас били у житті.
Ми думали – пророки!!!
Та вже не ті… не ті…
Інерції закони –
Із прірви – до небес.
Із лебедів в ворони –
Байдуже, як воскрес.
У світі кривих ліній,
Життєвих доль, дзеркал
Хай впав на скроні іній,
Мене ти відшукав…
Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше
Візьміть участь в обговоренні
| 19.10.2020 12:58 Каранда Галина => © |
Теж тут спіткнулася... моя пропозиція:
"Котилися у прірву
Нарізно, та удвох." У всьому іншому - КЛАС!!!! |
| 19.10.2020 12:43 Надія Крайнюк => © |
Гарний вірш. ***"Котилися у прірву Нарізно, та обох". Може: "Котило нас у прірву Нарізно, та обох" , або "Нас кидало у прірву Нарізно, та обох". Бажаю успіху. |