Липневий світанок
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»
Сполохала нічка
Розбризкану в небі заграву –
Звелася сердито
І в пелену зорі збира.
Промінчик бадьорий
Нанюхав заварену каву,
Заглянув у шибку:
– Вже ранок, вставати пора!
Пісні горобині
У листі ще сонних акацій
Гул міста поглинув
І нагло в свідомість засів.
Авто розбудили
Мелодії сигналізацій
Та гавкіт ранковий
Голодних знедолених псів.
Готує нам тур на екватор
Дратує мотивом
Гарячих, як сонце, октав.
Враз виплюнув струмінь
Потужних вітрів вентилятор,
В нічний супермаркет
Свіжіший потік засмоктав.
Із бару навпроти
Виходять веселі клієнти,
Гуртом на зупинці
Горлають пісні залюбки.
Заварена кава
Дарує натхнення моменти,
А муза ласкава
Несе світанкові рядки!
