Беріз осіння позолота...
В палітрі річки берегів,
Небес відчинені ворота,
А в них – вервечки журавлів.
Оте курликання над світом,
Немов обірвана струна,
Лягає в в трави листоцвітом
Її мелодія сумна.
По стежці йде в минуле літо,
Вже скинув шапку деревій,
І просіває дощ крізь сито
Над світом строгий буревій.
На павутинках висне тиша,
Цвіркун ховається в куток.
А вітер лист до мене пише –
В долоні гріється листок…
Львів, 24.10.2020