Вдома
Под окошком ветер…»
С. Єсєнін
За віконцем вітер віє,
сад хапає за гілки,
через всі мої надії,
через всі мої роки.
Підійду я до віконця,
навстіж стулки розтулю
і згадаю, що либонь цей
вітер і цей сад люблю.
Полетіти би за вітром,
наче яблуневий лист,
мандрувати білим світом,
що манив мене колись;
розсипаючи надії
обіцяв далеку путь,
і добро мені навіять,
і додому повернуть…
Та за горами принади
не судилися мені.
Я радію щедрим садом,
свіжим вітром у вікні;
як під вечір понад ставом
качка стишує політ,
як над яблуневим садом
кружить небом білий світ.
25.11.2020р.