06.12.2020 06:32
for all
20 views
    
rating - | no usr.
 © Тетяна Чорновіл

Морозцю нема!

Морозцю нема!

Жалівся зранку сніговик

Рудим котам безперестанно, 

В відлигу танучи потроху:

Я в холоди стояти звик

А в теплоті дотла розтану, 

Стечу водою на дорогу.


От лихо… Морозцю нема!

Хто здумав по такій погоді

Мене, нещасного, зліпити?..

Ворона каркнула: – Дарма!

ШиКАРний план! Журитись годі –

Пора морозива купити.


На те один озвався кіт:

План класний, правди діти ніде, 

В відлигу друга рятувати.

Та все ж поміркувати слід, 

Хто по морозиво те піде

Й де грошей на покупку взяти.


Хай в магазин іде зима, –

Котисько другий нявкнув стиха, 

Стріпнувши шубкою рудою, 

Бо винувата ж бо сама, 

Що без морозу в нас відлига

Й стікає сніговик водою.


Я з’їм морозива кіл два! –

Втішався сніговик підталий, 

Враз морквяним сьорбнувши носом.

Звелась з-за хмар зима: – Овва!

Жарт про морозиво невдалий!

Й дихнула люто вниз морозом.

Публікації: Тетяна Чорновіл

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись