Свято вишневого пирога

з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»

Мрячить зима в нори затишшя,

Негоду небеса розверзли,

Із Мишеням маленьким Миша

В сирій постелі геть померзли.

Тож мама завелась потроху

Вогонь у грубці роздувати,

Щоб протопити й мати змогу

Пиріг до чаю зготувати.

Для тіста всі харчі знайшлися,

Є й вишні сушені у Миші,

Хоч трохи сирістю взялися –

В начинці будуть наче свіжі.

Та хто це рветься в пору любу,

Як запахтів пиріг до чаю?!

– Я Кріт! Сусід ваш через грубу!

Хоч трішечки й недобачаю,

Та пироговий дух проймає,

Вказавши напрям найточніший.

Як чашки зайвої немає,

Пиріг без чаю ще смачніший!

Крота на покуті садили,

Пиріг дозволили ділити –

Як гостю справжньому годили.

І чай знайшлося в що налити.

Привітно стало, як на святі.

Вже не лякала сирість жодна.

Коли пиріг і гість у хаті,

То не страшна зима холодна.