Текст набираю курсивом

Від руки вже давно не пишу,

текст набираю курсивом.

Більше простору. Більше мовчу.

Вже не хочеться бути красивим.

Більше дивлюся у, менше на.

А у вечір свобідний горіхи колю,

і чекаю якогось прозріння,

і кого не простив, уже розумію.

Не знайшов я, ні ліній прямих,

ні довершених копій Творіння,

ані слів доскональнопростих...

Викладаю до пйона каміння.

І здається, що то вертикаль,

а й вона від земного тяжіння.

Гральні кості іще не кидав,

все боюся на ранок похмілля.

Та здається крізь сон, що не сплю,

що з просоння бачу Людину.

Ще не час... У котлі запалю,

і поїду "місити глину".