18.11.2014 12:38
for all
176 views
    
rating 5 | 8 usr.
 © Олена Вишневська

Дитячим курсивом

Дитячим курсивом "Велика людина - це той, хто не втратив свого дитячого серця."
=Мен-цзи=

Я, напевно, занадто багато

Всю дорослість ховаю в дитинство.

Ось візьми: у кишенях строкатих

Мого серця з веселки намисто.


Кілька цяток веснянок від сонця

Ніжним дотиком слова зігріють.

Я від суму тримаю в долоньці

Легкокрилих метеликів вирій.


Не біда, як дощі зарясніли.

Хочеш, разом в болючих калюжах

Акварелями вкриєм чорнила

Й босоніж по них пройдемось, друже?


Я б хотіла всі аркуші й стіни

Розписати нетлінним курсивом:

Не цурайтесь у собі дитини!

Ми, дорослі, забули про щирість

Публікації: Олена Вишневська

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 27.11.2014 10:50  © ... => Світлана Рачинська 

Глибока думка!!!!! Нам також є ого повчитися в діток, томі трішки дитинства в душі не завадить))))
Спасибі!!! 

 26.11.2014 17:40  Світлана Рачинська => © 

Прекрасні слова - живі і невагомі!... Будьте як діти і ви унаслідуєте Царство небесне! Чудово! 

 18.11.2014 22:42  © ... => Тетяна Белімова 

Ті акварелі допомагають віднайти небайдужі люди!

Спасибі, люба! Візьми і собі трішки - в мене ще вистачить для хороших друзів

 18.11.2014 22:25  Тетяна Белімова => © 

Рада, що з`явилися акварелі)) Дуже позитивний і світлий твір))

 18.11.2014 21:19  ГАННА КОНАЗЮК => © 

Дякую тобі, кицю!))

 18.11.2014 21:00  © ... => Олег Буць 

)))))) то беззаперечно!
Тут болючі калюжі, як і дощі, алегорично про негаразди в житті.
Щиро дякую! 

 18.11.2014 20:59  © ... => ГАННА КОНАЗЮК 

Спасибі, Анютко! Сонечка тобі і лагідних його промінчиків від матусі для малюків! ))))

 18.11.2014 20:58  © ... => Деркач Олександр 

Дякую щиро, по-дитячому:-)  

 18.11.2014 20:01  Деркач Олександр => Олег Буць 

класний коментар)) нагадали - любив ото таким займатися))) 

 18.11.2014 19:54  Олег Буць => © 

Дуже гарно! Приєднуюсь до всіх коментарів, бо й сам такої ж думки.
Щоправда, пригадуючи себе в дитинстві, зауважу: калюжі були зовсім не болючі! По них чапалося, їх виготовлялося, загороджуючи струмки в коліях на дорозі. Болючі були деякі місця по приходу додому з геть мокрими ногами))) 

 18.11.2014 19:35  ГАННА КОНАЗЮК => © 

Гарно!.. Люблю таке...))
"Не цурайтесь у собі дитини!
Ми, дорослі, забули про щирість…" - і це істина! 

 18.11.2014 17:28  Деркач Олександр => © 

гарний вірш 

 18.11.2014 16:40  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Щиро дякую, Олександре Миколайовичу! Моя небайдужіть - навзаєм))) 

 18.11.2014 16:39  © ... => Ірина Затинейко-Михалевич 

Власне, заради останнього катрену я і впала в дитинство)))
Спасибі! Тепла і сонця в душі! 

 18.11.2014 16:29  Ірина Затинейко-Миха... => © 

останній куплет - особливий...повчально... 

 18.11.2014 14:15  Панін Олександр Мико... => © 

Гарний вірш, чудовий.