18.11.2014 12:38

для всіх

8 | 8

Дитячим курсивом

"Велика людина - це той, хто не втратив свого дитячого серця."
=Мен-цзи=

Я, напевно, занадто багато

Всю дорослість ховаю в дитинство.

Ось візьми: у кишенях строкатих

Мого серця з веселки намисто.

Кілька цяток веснянок від сонця

Ніжним дотиком слова зігріють.

Я від суму тримаю в долоньці

Легкокрилих метеликів вирій.

Не біда, як дощі зарясніли.

Хочеш, разом в болючих калюжах

Акварелями вкриєм чорнила

Й босоніж по них пройдемось, друже?

Я б хотіла всі аркуші й стіни

Розписати нетлінним курсивом:

Не цурайтесь у собі дитини!

Ми, дорослі, забули про щирість…

Візьміть участь в обговоренні

27.11.2014 10:50 © ... => Світлана Рачинська

Глибока думка!!!!! Нам також є ого повчитися в діток, томі трішки дитинства в душі не завадить))))
Спасибі!!!

26.11.2014 17:40 Світлана Рачинська => ©

Прекрасні слова - живі і невагомі!... Будьте як діти і ви унаслідуєте Царство небесне! Чудово!

18.11.2014 22:42 © ... => Тетяна Белімова

Ті акварелі допомагають віднайти небайдужі люди!

Спасибі, люба! Візьми і собі трішки - в мене ще вистачить для хороших друзів {#}

18.11.2014 22:25 Тетяна Белімова => ©

Рада, що з`явилися акварелі)) Дуже позитивний і світлий твір))

{#}

18.11.2014 21:19 Ганна Коназюк => ©

{#} Дякую тобі, кицю!))

18.11.2014 21:00 © ... => Олег Буць

)))))) то беззаперечно!
Тут болючі калюжі, як і дощі, алегорично про негаразди в житті.
Щиро дякую!

18.11.2014 20:59 © ... => Ганна Коназюк

Спасибі, Анютко! Сонечка тобі і лагідних його промінчиків від матусі для малюків! ))))

18.11.2014 20:58 © ... => Деркач Олександр

Дякую щиро, по-дитячому:-)

18.11.2014 20:01 Деркач Олександр => Олег Буць

класний коментар)) нагадали - любив ото таким займатися)))

Дуже гарно! Приєднуюсь до всіх коментарів, бо й сам такої ж думки.
Щоправда, пригадуючи себе в дитинстві, зауважу: калюжі були зовсім не болючі! По них чапалося, їх виготовлялося, загороджуючи струмки в коліях на дорозі. Болючі були деякі місця по приходу додому з геть мокрими ногами)))

Гарно!.. Люблю таке...))
"Не цурайтесь у собі дитини!
Ми, дорослі, забули про щирість…" - і це істина!

гарний вірш

Щиро дякую, Олександре Миколайовичу! Моя небайдужіть - навзаєм)))

Власне, заради останнього катрену я і впала в дитинство)))
Спасибі! Тепла і сонця в душі!

останній куплет - особливий...повчально...

Гарний вірш, чудовий.



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ