25.12.2020 00:31
for all
17 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Пі - Падіння Деградація Занепад

коли зірваний голос від крику

Коли зірваний голос від крику

а відчай, як троси, сталеві, 

натянуті до навйвищої ноти

плачуть від дотику вітру.

Тіла трем, тотожний безсиллю.

Зупиняється час, мить як вічність.

Мелодія відчаю дратує, бісячи злість

і здається ось грань неповернення.

Повний вдих, той що вірить

рахує до "хай буде воля Твоя".

"Бетон" під ногами тече як вода.

Видих, за межею розумного.

Меч проходить крізь душу матері, 

а вона обіймає дитя

і годую його надією.

Безпорадна, покірна і втомлена

спеленала у тіло Слово.

У безумство, сліпого царя.



Публікації: Пі - Падіння Деградація Занепад

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись