11.01.2021 06:16
for all
22 views
    
rating - | no usr.
 © Тетяна Чорновіл

Свято м’ятного чаю

Свято м’ятного чаю

В віднірок спальний до Крота

Прорила зверху Миша лаз, 

В кутку, де згусла темнота, 

Звірка узріти спромоглась.

Агов! Сусідоньку, не спи!

Святки проспиш у самоті!

Гляди, відсиріють гриби

Й варення скисне, що тоді?!


Розчумався в постелі Кріт, 

Спросоння не знаходив слів, 

Коли ж пригледівся як слід, 

Розмову з гостею завів:

– Ти кажеш, Новий рік минув?

А снігу до сих пір нема?

Я тут ще з осені заснув, 

Хоч сиро й зимно, та дарма.


Заходь, загрію м’ятний чай, 

Варення теж не скисло, ні!

– За безлад, звісно, вибачай!

Грибки смакують і мені…

Хоч зверху зимна ще пора.

Степліло в обійсті Крота –

Де свято щирості й добра, 

Відступить холоду біда, 

Публікації: Тетяна Чорновіл

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись