12.01.2021 12:16
for all
13 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Ем Скитаній

Меланхолійне...

Меланхолійне...

а на нейтральній полосі

нічийне все, нічийні всі.

у небі кружають птахи.

до неба тягнуться дахи.

між хідниками шлях - роки

яким прямують до ріки.

та, що у безвість їх веде, 

у забуття...самотність де

на посох сперлася. сліпа

у обрій зирить з па-гор-ба.

і фантазує давній світ, 

коли було їй мало літ

і серед цвіту в тінях верб

манило в обрійні віки

роками мовлення ріки...

над нею сонця дивний схід.

і хмар важкий похмурий хід.

в сліпій тривозі самота -

ріка якась уже не та.

вона ніщо, вона ніхто, 

на все про все - її ковток!

вона полоска поміж тих

пустирищ двох, між двух пустинь.

вона байдужий толерант

роками ллється з-поміж ґрат

у світ нічий нічийних всіх...

як в тій

нейтральній

полосі.

Публікації: Ем Скитаній

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись