12.01.2021 12:32
для всіх
108
    
  4 | 4  
 © Ем Скитаній

І в день наступний...

І в день наступний...

...наступний день.

усі шляхи від сьогодень

ведуть за тіні небокраю, 

де міражі, відлуння де

у буревіях хмарограю.

овалом місяць - талісман

завис блідий над крутояром.

низинний хвилею туман

похмуро стелеться по яру.

в якому тиша, спокій, сон, 

ні руху, поруху, ні зрушень...

мов у труні, в яку на схрон

поклали мрію заворушень.

познаки навіть там нема

у блідо сивому безкраю -

що ось, раптово зникне тьма, 

проллється шумний дощ із градом.

чи може сніг впаде рясний.

чи ярий віск засяє в зорях!

...аж ні! святенницький, пісний

цей день полону у покорі.

тут оселилась самота.

і так повільно лине днина!..

яка мов зайвість у літах

розтане тихо...неодмінно.


Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 01.03.2021 07:53  Тетяна Чорновіл => © 

нехай тане...

 20.01.2021 08:29  Тетяна Чорновіл => © 

Чудовий вірш, хоч і з нотками смутку. Нехай за тінями небокраю очікує нас омріяне благословення, а сьогодення стане добрим спогадом і мудрим уроком на майбутнє.

 12.01.2021 15:30  Серго Сокольник => © 

У Вас гарна творчість, Еме. Респект