І в день наступний...
...наступний день.
усі шляхи від сьогодень
ведуть за тіні небокраю,
де міражі, відлуння де
у буревіях хмарограю.
овалом місяць - талісман
завис блідий над крутояром.
низинний хвилею туман
похмуро стелеться по яру.
в якому тиша, спокій, сон,
ні руху, поруху, ні зрушень...
мов у труні, в яку на схрон
поклали мрію заворушень.
познаки навіть там нема
у блідо сивому безкраю -
що ось, раптово зникне тьма,
проллється шумний дощ із градом.
чи може сніг впаде рясний.
чи ярий віск засяє в зорях!
...аж ні! святенницький, пісний
цей день полону у покорі.
тут оселилась самота.
і так повільно лине днина!..
яка мов зайвість у літах
розтане тихо...неодмінно.
