Відпускаю
з рубрики / циклу «Про любов...»
Химерний мотив -
обірвані струни.
Таааак довго до цього йшла.
Старанно збирала ніжність
по крихті і...
берегла.
Тонула, безпечно тонула
в безодні твоїх очей,
Конаючи від потреби-
Пірнути у неї ще..
Боролась..
ЩорАз безуспішно...
/свій трунок спрагло пила/
Для тебе ж завжди усмішка
За спиною два крила...
Знаєш, а я все ще вперто
Вчепилась в останню струну.
Вцілілу.
Вп` Ялася в шкіру.
Нізащо не відпущу!
Чуєш?
останнім акордом
Мука гулко бринить!
Порвалася.
Врешті.
Дозвіл...
Собі дозволяю жить!
PS:Я себе відпустила...
Полтава, 15.05.20
