20.01.2021 07:22
for all
23 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Тетяна Чорновіл

Мишка і лисиця

Мишка і лисиця Віршований український переказ чукотської казки

Маленька мишка в тундрі проживала, 

Оселю спорудивши в нірці-чумі.

Себе зимою чаєм зігрівала, 

Ковточки відпиваючи в задумі.


А як навіяв вітер купи снігу, 

Зарання з постелі сіроманка встала.

Хотіла всмак зварити чай на втіху, 

Бо, бач, лисицю в гості піджидала.


Зайшла лисиця в теплу нору знишка.

Із торбасів спішила сніг оббити.

– О, ти прийшла! – озвалась рада мишка, –

Вже скоро чай скипить і будем пити!


З тих слів у гості стало личко хмуре:

– У чумі сил нема нудьгу терпіти, 

Ходімо гратись трохи в кучугури, 

Поки твій чай надумає скипіти.


Бажалось мишці втамувати голод, 

Та сердити лисицю не хотіла, 

Тож, підібгавши хвіст, з тепла на холод

За гостею слідком подріботіла.


Надворі завірюха, вітер свище, 

Ледь сонце в сніжній куряві ясниться.

– Давай стрибати! Хто підстрибне вище, 

Той виграв! – хитро мовила лисиця.


І підстрибнула з усіх лап угору!

Куди тій мишці з гостею змагатись, 

Програла, лапки натомивши скоро.

Лисиця ж скімлить в піжмурки ще гратись.


Ба, гру на цей раз вибрала невдало –

В яку б не влізла кучугуру знишка, 

Хвіст чи то ще щось з снігу виглядало.

І радісно «ЗНАЙШЛА!» кричала мишка.


Ховайся ти! – бурчала гостя хмура, 

Та пошуки завжди були невдалі.

Здавалось, ворухнулась кучугура, 

«Я ТУТ!» пищала мишка й рилась далі.


Щораз край кучугури завмирала –

Встигала мишка далі хід прорити…

І врешті-решт сказала: – Я програла!

Тепер у чум ходімо чаю пити.


Та згас вогонь, тож довго роздувати.

Лисиця аж затупала від злості:

– Я не люблю без чаю гостювати, 

І не прийду до тебе більше в гості!


А мишці вже гостинність і не сниться.

Як сніг сипне в часи зимові хмурі.

Її, нещасну, день і ніч лисиця

Старається зловити в кучугурі.




Давній народ чукчів в основному живе на півострові Чукотка в Росії. На відміну від інших корінних народів Сибіру, російським військами кілька століть не вдавалось підкорити чукчів. Але під час радянського періоду їх культура і традиції значно постраждали в результаті денаціоналізації.

В чукотських казках, як і в казках інших народів північного сходу, зберігаються деталі домашнього побуту, а тварини і птахи передають риси характеру і поведінку жителів того суворого краю.

З казки «Мишка і лисиця» діти зможуть довідатися, що чай, як і бульон – це важливий напій чукчів, завдяки якому вдається зігрітися і отримати необхідну кількість води в зимову пору. Чай гріють у чумі на відкритому вогнищі або на комельку (вогнище з спеціальним шкіряним ковпаком). Ще з казки можна довідатись про скромні розваги жителів тундри, а також спробувати здогадатися, чому мишка і лисиця не дружать.

Публікації: Тетяна Чорновіл

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись