Літай, моя пташко-доле
Лети моя, птахо-доле,
цвіте калиновий,
поміж жито волошкове,
в край мій веселковий.
Наберися сили-снаги
повнії відерця,
вгамуй серця чуття спраги
з рідного озерця.
Віднеси мене у мрії,
в ліси смарагдові,
звесели мої надії,
що ніжномедові.
Заспівай-но стоголоссям
пташиного хору,
сколоси життя колоссям
ізнизу та вгору.
Розкажи, моя пташино,
чому полинова
у моєї батьківщини
доленька й тернова?
Скропи неньку мою - землю
святою водою,
хай біда і вороженьки
ідуть стороною.
Літай моя, пташко-доле,
і зимою, й літом,
прийде час і зарясніє
світ вкраїнським цвітом!
Львів, 28.01.2021