Тетяна Чорновіл Кава ночі багрянцем заходу...
Згуслих сутінків сіє марноту,
Холодами сніжить за вікном.
Десь на обрії в неба узвишші
Мріють ноти рожевої тиші,
Огортаючи лагідним сном.
Між сум’яття думок незборимі,
Щось нуртуючи зоряне в римі,
За рядком напливає рядок.
І не знати в ті миті ласкаві,
Манить солодом присмак у каві
Чи то спраглої ночі ковток.
| 13.02.2021 09:32 Ольга Шнуренко => © |
 Дуже давно не писала експромти. І взагалі публікую тільки раніше написані твори... Раптом виникло бажання перевірити, чи не забула я римування))) |
| 12.02.2021 06:17 © ... => Ольга Шнуренко |
Сердечно дякую Вам за такий вишуканий поетичний відгук! Переживати події і пірнати в хвилі поетичного натхнення і справді в цю пору краще, дрімаючи на дивані! Бо надворі негода з слизотою розгулялась. Але скоро вже й кінець зими! Наче недавно ялинку ставили та наряджали)) |
| 12.02.2021 06:11 © ... => Анатолій Костенюк |
)) Дякую Вам за такий вишуканий поетичний відгук! Багато мороки об"єднувати! Простіше кави заварити!)) |
| 12.02.2021 06:07 © ... => Серго Сокольник |
))) Злет поетичної кавоманії!Чи то ще якоїсь манії!)) Натхнення Вам і надалі!) А я піду каву заварю світанкову)) |
| 11.02.2021 00:26 Серго Сокольник => © |
 Кава до ночі- спати не хочу. Хочу кохацця... Кава міцна ця... |
| 09.02.2021 10:23 Анатолій Костенюк => © |
 Завжди з захопленням читаю, |
| 08.02.2021 10:26 Ольга Шнуренко => © |
Таню, ваш чудовий вірш надихнув мене написати поетичний відгук: "Коли багрянцем вкриті небеса, мороз віщує ця краса. Сьогодні віхола танцює у повітрі, а ми теплом і кавою зігріті… І неймовірна тиша навкруги, дрімаю на дивані залюбки… Та час від часу я читаю вірші в Інтернеті, шукаю мудрість слова і красу у кожному куплеті…" |