09.02.2021 10:33
для всіх
103
    
  1 | 1  
 © Анатолій Костенюк

Два переспіви з Бальмонта

Два переспіви з Бальмонта

Критикам

­

Я не прагну мудрості з глибини віків.

Настрою миттєвості – зміст моїх віршів.

Кожна з тих миттєвостей – це мої світи

сповнені відвертого серця простоти.


Не сваріться мудрії: що до мене вам?

Я, хмаринка сонячна, дощ несу полям...

Вільно в небі синьому, бачите – пливу...

Кличу в небо мрійників. Вас я не зову!


Атлантида


Я ласкав її, аж доки місяць не згас,

цілував її губи і плечі.

На зорі вона прошепотіла: «Вже час.

Не сумуй, повертайся під вечір…»


І години пройшли, я всім серцем чекав –

знову хвиля русалку колише.

Та обличчя не те, що в ночі цілував,

інші очі і посмішка інша…


Я її відштовхнув і, в насмішку, мені

заспівала: «Зарáджу я в горі:

є багато прекрасного на глибинні –

безліч дів, безліч мушель у морі.


Хто нам серце віддав, слухав наші пісні,

не позбудеться мрій дивовижних.

Ми – з глибокого дна, у містах, що на дні,

безліч дів, безліч ракушок ніжних…»

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 11.02.2021 00:34  Серго Сокольник => © 

Сила... Респект...