Блакитний кінь
з рубрики / циклу «Чарівні коні»
Автор
Манила тихо відблисками синь,
Розцвіла неба вишита картина.
З дна озера вродився синій кінь,
Струснувши з гриви крапельки-перлини.
Шумів самотньо сірий очерет,
І хмурились на дощ, напевне, хмари.
І плесо із вербою тет-а-тет
Диміли бризком водяної пари.
І кінь, блакитний, наче небеса,
Мчав в диких травах тихо і красиво.
Сапфірами холодними роса
Злітала з ніжно-золотої гриви.
Вплела латаття у вінок весна,
І вербам заплітала довгі коси.
І сильні ноги, і чоло коня
Кропили срібні мерехтливі роси.
І сонце, червоніше од руди,
Заходило світилом мрії й віри.
Блакитний кінь, народжений з води,
Промчав озерним чарівним сапфіром.