Коржі
з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»
Куріпка й мишка з вороном у холод
У тундрі в чумі разом животіли.
Коли дошкулив аж занадто голод,
Коржі спекти на вогнищі схотіли
По борошно хто з нас у лавку сходить, –
Ще зранку мишка в пожильців питала.
– Я не піду, – очима ворон водить.
– Й я не піду, – куріпка заквоктала.
Тож мишка в лавці борошно купила,
Бо бачить, що нема кого просити.
З тим борошном до птахів підступила:
– Хто буде тісто на коржі місити?
Просте питання, та невчасне трохи
– Не буду! – ворон набундючив крила
І голову похнюпив до підлоги.
– Не буду й я, – куріпка говорила
Води із снігу мишка натопила,
Ще й дрібку солі в борошно сипнула,
Старанно тісто на столі підбила,
Утерла піт і втомлено зітхнула.
Лишилось праці наче й не багато.
– Пектиме хто? – знов мишка запитала.
– Не я, – промовив ворон винувато.
– Не я, – куріпка теж відповідала.
І, розпаливши вогнище у чумі,
Питати більше мишка не хотіла,
Розкачувала тісто у задумі
Й пекла коржі – аж тундра запахтіла.
– Готова їжа. Хто ж то буде їсти?! –
Скінчивши справу, мишка аж зраділа.
– Я! – ворон поспішив до столу сісти.
– І я! – услід куріпка дріботіла.
Коли є хліб, немає в чумі лиха,
Тож мишка щедро випічку ділила.
– Коржі добренні – мовив ворон стиха.
– Ох і смачні! – куріпка теж хвалила.
Озвався ворон, в дзьоб набравши диму,
Як миша чай на вогнищі загріла,
– Вже я наступний раз коржі пектиму!
– І я! – за ним куріпка сокоріла.
Ненецький хліб «нєєне нянь» по формі нагадує українські коржі, печені на сковороді. Але ненці печуть свої коржі в польових умовах, без форм і сковороди. Вогнище розкладається на шарі піску. Коли вогонь перегоряє, відгрібають жар і викладають розкачане тісто на розпечений пісок. Правда, останнім часом вже печуть і в сковородах на пальнику.
Казка «Коржі» у ненців по задуму і змісту на диво схожа з українською казкою «Круть і Верть» про півника й двох мишенят. Цікаво, одначе, що у ненців мишка виявилася роботящою, а птиці ледачими. В українській же навпаки – ледачі миші, а півень трудолюбивий. Ненецька казка, як і українська, мудра й повчальна. Втілюючи в казковий світ приказку «Хто не робить, той не їсть», в оригіналі ненецької казки мишка з’їла коржі сама (як і півень пиріжки в українській)). В своїй віршованій інтерпретації я надумала змінити закінчення, додавши акцент на доброту і милосердя, яке не забариться з результатом.