Можливо знову оживу і я

Для мене нині дім мій, ніби мушля,  

де равликом ховається душа,  

я примхам тіла підкорятись мушу,  

відверта й щира - тільки у віршах… 

Мені комфортно в капцях і піжамі,  

радію тиші, як мале дитя,  

мене минають бурі і цунамі,  

турбує тільки ритм серцебиття… 

Раніш були яскравими світанки,  

в палких обіймах шаленіла кров,  

і сонце зазирало у фіранки,  

і спів пташиний линув із дібров… 

Розтане скоро сніг, весна воскресне,  

можливо знову оживу і я,  

нарешті і душевне, і тілесне 

з’єднає обопільне почуття… 

#Ольга_Шнуренко 

м. Київ,