Ми-епоха

з рубрики / циклу «Про любов...»

Колись мені місця не буде на цілій Планеті-

Стомлена Доля погасить життя,

Що вирувало в секунд круговерті-

всесвіт спочине на моїх плечах.

Колись мене більше не буде

ні згадки, ні болю

На атоми наші світи-

В висках стугонітиме хто я?

де ти?

Колись, лише спогад їдкий

проникатиме в серце

/до болю відвертий терпкий /,

А десь у комірці пилом покриті

Клапті колишніх крил.

Колись мене зовсім не буде, ніде і ніколи,

А ти у своїй самоті

Захочеш кричати,

натомість-

ледь чутно шепочеш я є,

я все ще твій...

Сьогодні ще є нам тут місце,

на нашій Планеті,

І серце одне на двох

Подихом теплим зігріті долоні

Сьогодні ми- ціла епоха...

Ми-епоха/Світлана Холодна/12.03.2021

Полтава, 12.03.2021