Епоха незламності
Чотири роки — це уже епоха,
Яка тепер складає наш літопис.
Спочатку йшли крізь порох і крізь грози,
Дрижали вікна, сипались карнизи.
Та кожен крок тримався крізь загрозу,
І страх ламався, бо був завжди знизу.
Нас кликали у прірву без наймення,
Сварили словом, наче гострим дротом,
Та ми зросли над цим експериментом
І стали поруч хутко та добротно.
Чотири роки — це вже наша постать,
Не спалах миті витримана гартом.
Нас не здолати, поки сили вдосталь,
Бо ми міцніші і сьогодні й завтра.
Мирослав Манюк
14.02.2026
#перевернутий_сонет