15.03.2021 05:28
for all
16 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Тетяна Чорновіл

Десь за обрієм хмарним...

Десь за обрієм хмарним...

Десь за обрієм хмарним

Смутку дивом примарним

Заясніло небес сіре тло.


У бездонній глибіні

Згуслі марева пінні

Нахолоджують сонця тепло.


Сонця сонного спалах

Між сніжинок підталих

Стиха сіється в досвітки сну.


З ним зіллюся думками, 

Осягнувши ковтками.

Каву ночі тремку запашну.


Мить відчую духмяну

І гадати не стану, 

Що було, що в прийдешнє зійшло.


Бо в захмарнім узвишші

Дивним спалахом тиші

Ллється хвилями сонця тепло.

Публікації: Тетяна Чорновіл

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 18.03.2021 06:13  © ... => Лана Цвіт 

Сердечно дякую Вам! 

 18.03.2021 06:12  © ... => Анатолій Костенюк 

Дякую!!!

 18.03.2021 06:10  © ... => Ольга Шнуренко 

Дякую Вам сердечно! У нас в Черкасах непривітні дощі! Може удень сонечко проб"ється крізь хмари. 

 18.03.2021 06:05  © ... => Надія Крайнюк 

І я Вам щиро дякую за теплий відгук та підтримку! 

 16.03.2021 08:27  Надія Крайнюк => © 

Чудова Ваша лірика, пані Тетяно. Тепла і така заспокійлива. Дякую! 

 15.03.2021 20:02  Ольга Шнуренко => © 

Читала ці романтичні рядки і наспівувала. Сподобалося, перечитала двічі... Сподіваюся, що завтра зарясніє сонячне проміння і я вийду на прогулянку... 

 15.03.2021 13:56  Анатолій Костенюк => © 

Затишно і тепло) 

 15.03.2021 12:56  Лана Цвіт => © 

Відчула тепло серед хмар!