15.03.2021 05:28
для всіх
91
    
  3 | 3  
 © Тетяна Чорновіл

Десь за обрієм хмарним...

Десь за обрієм хмарним...

з рубрики / циклу «ЕТЮДИ, КАРТИНКИ»

Десь за обрієм хмарним

Смутку дивом примарним

Заясніло небес сіре тло.


У бездонній глибіні

Згуслі марева пінні

Нахолоджують сонця тепло.


Сонця сонного спалах

Між сніжинок підталих

Стиха сіється в досвітки сну.


З ним зіллюся думками, 

Осягнувши ковтками.

Каву ночі тремку запашну.


Мить відчую духмяну

І гадати не стану, 

Що було, що в прийдешнє зійшло.


Бо в захмарнім узвишші

Дивним спалахом тиші

Ллється хвилями сонця тепло.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 16.03.2021 08:27  Надія Крайнюк => © 

Чудова Ваша лірика, пані Тетяно. Тепла і така заспокійлива. Дякую!

 15.03.2021 20:02  Ольга Шнуренко => © 

Читала ці романтичні рядки і наспівувала. Сподобалося, перечитала двічі... Сподіваюся, що завтра зарясніє сонячне проміння і я вийду на прогулянку...

 15.03.2021 13:56  Анатолій Костенюк => © 

Затишно і тепло)

 15.03.2021 12:56  Лана Цвіт => © 

Відчула тепло серед хмар!