Коли цвітіння...
за полем бою
руїни воєн,
з недолі доля,
в замріях воля.
упале слово -
гірка полова.
і погляд в обрій
у злі спідлоба.
з одаль одина
між мерзлі днини.
і розпач-відчай
хвилині вічній.
і сповідь болю
над полем бою
охриплим словом
старим і новим.
і кроки в ліні
весни між тіні.
дзвінким спаданням
весняна хляда -
з небес негода
ця корогодом.
хитання хитань -
вітри у вітах.
туман омани
вітань останніх.
маруни дивні
у хмарах димних.
і кроки в ліні
з полону-пліну
в ту мить останні
у рань світання.
зоря на іній,
дощі сльотою
з небес святою.
вітри бурхливі,
гроза і зливи,
пташині співи
і крики півня,
і днини...днини
в сітях одини...
в душі неспокій
і сум глибокий.
напилий вітер -
блукач у вітах...
...шумка повз мене
весна знаменна...
