29.03.2021 13:54
for all
33 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Серго Сокольник

Світ

Світ

О, світе!.. Обдарований... Знедолений...



Той берег річки з течією кволою,



Куди венеціанськими гондолами



Нас привезли тендітними і голими,



І звідки нас, пресичено-скалічених



Везтимуть ними ж до причалу вічности...



Той берег річки... Течія туди несе,



Коли в житті твоєму йде чудово все.



...а може, негараздом долі зболений,



Покинеш передчас своєю волею



Той берег... Запозич собі човна мого,



Прямуючи до берега знайомого...



Туман волосся вкрив нитками срібними...



І що крізь нього роздивитись здібні ми?



Каркаси мрій, скалічені снарядами,



З ковідних див сумнівними "принадами",



І у душі з пустелею поріднимо



Світ, живемо де... Та не є потрібними...

Публікації: Серго Сокольник

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 01.04.2021 23:39  Тетяна Амеліна => © 

Наше сьогодення... 

 31.03.2021 06:44  Тетяна Чорновіл => © 

Тривожний вірш, як і наше реальне сьогодення. Кінця-краю нема цій війні і тупості бидлоти, яка її спровокувала! Та підлапічуймо каркаси наших мрій, нам ще злітати на їх крилах до зір! 

 29.03.2021 16:39  Анатолій Костенюк => © 

Тонко помічено. Це почуття невизначеності і мене турбує. Тьфу, тьфу, тьфу, щоб не наврочити)