08.04.2021 12:10
for all
8 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Лана Цвіт

Знеможена і горда

Знеможена і горда

Туман густів, неначе був супроти,  

в обійми сиві мовчки загортав. 

Моя земля стенала од скорботи 

та не такою ще недавно її знав. 



Моя земля, яку схолóдив чужий вітер,  

забута Богом, бо сама зреклась. 

Із пам`яті роки останні я би витер,  

відав би все, аби в жалобу не вдяглась. 



Аби лиш встóяла, не впала на коліна,  

аби лиш возз`єднаналась у синах,  

моя знеможена і горда Україна,  

благую вість прошу для тебе в молитвах. 



А ворон чорний над степами знову кряче,  

у зграї хижі межі повбирав. 

Лиш марно - серце у землі гаряче,  

через терпіння порятунок Бог їй дав. 



Львів, 08.04.2021

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись