На кордоні
з рубрики / циклу «Крапки і коми...»
Загусло небо патокою вени,
міражать зорі, ніби вітражі.
І лише всесвіт знає достеменно,
де є кордон між жити і не жить...
...де перший крок був зроблений востаннє,
і потекла зворотня течія.
Де поцілунок всі загоїть рани,
а ти самотня станеш нічия...
...кривавим цвітом запалають мальви,
і терен білим стане під вінець.
Та захід сонця променями плавить,
життя вершину, - кам`яний стовпець...
...Загусло небо патокою вени,
міражать зорі, ніби вітражі.
мо посумують за мерцем не кревно,
і далі рушать, - бо життя біжить...
