Кульбабовий медок
з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»
Прогризла миша шпарку із комори
Надвір у вже заквітчану весну,
Бо що й казати, ті підземні нори
Обридли взимку з кублами для сну.
А прямо коло шпарки кущ кульбабки
Зростив стеблинки-дудки на горбку,
На них пахтіли золотаві шапки
У ніжному розквітлому пушку.
Ця запашна, а та ще запашніша!
Відгризла з дудок жменьки три квіток,
Тому що захотіла раптом миша
Зварити з них кульбабовий медок.
Лимон і цукор десь знайшла в коморі,
Варила й куштувала язичком
Всю нічку. Навіть сутінки надворі
Пропахлися кульбабовим медком.
Морочитись прийшлося аж до ранку,
Та вийшло пребагато смакоти –
Й сусіду їжакові цілу банку
Надумала до чаю віднести.