18.04.2021 21:14
only 18+
215 views
    
rating 5 | 5 usr.
 © Надія Крайнюк

Як страшно одному на самоті

Як страшно одному на самоті

Як страшно одному на самоті…

Від суму й болю хочеться кричати.

Нема нікого поруч, щоб сказати,

Що втрачене вже щастя у житті…

Душа аж надривається, кричить…

З тобою — безнадія і безвихідь.

Одна любов могла б вказати вихід.

Але — безмовна тиша… Все мовчить…

І день, як ніч… Гнітючий тисне біль!..

Байдужий світ… Душа ледь-ледь тріпоче,

І серце — камінь… вже померти хоче…

Як зупинити чорну заметіль?!!

Та не здавайся! Вийди до людей!

Біду у гурті легше пережити.

Ще будеш і співати, і любити.

Тож не здавайся! Вийди до людей!


Грудень. 2020 рік

Картинка з інтернету



Смт Шевченкове, Грудень. 2020 рік

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 28.04.2021 06:31  Тетяна Чорновіл => © 

Сердечно дякую Вам за привітання і коштовні побажання. Заходжу на Пробу не часто, тому пропустила можливість привітати й Вас з Вербною неділе. Будемо вже Великодня ждати. 

 
 25.04.2021 10:23  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую, пані Тетяно! Так, вірш дійсно сумний. Знаю багато прикладів такої сумної самотності... Плакати хочеться. Єдиний порятунок — бути біля людей. Зі святом Вас, з Вербною неділею! Будьте здорові і щасливі! 

 
 25.04.2021 10:19  © ... => Ольга Шнуренко 

Дуже дякую Вам, пані Олю, за привітання. Навзаєм!

Нехай торкнеться Вас лоза вербова,

Сіренька гілочка пухнаста,

Щоб Ви були завжди здорові,

Раділи, скоро свята Пасха!

 25.04.2021 09:55  Ольга Шнуренко => © 
 25.04.2021 06:43  Тетяна Чорновіл => © 

Сумний вірш. Але для самотньої людини, яка переживає не простий період життя, висновок звучить обнадійливо й мудро. Здаватися не варто ні в якому разі! 

 
 21.04.2021 10:02  © ... => Ольга Шнуренко 

Дякую Вам за дискусію. Один лише штрих. Я ж не пишу про самотність, як загальномасштабне явище, а лише про одну з сторін людського життя. Всього навсього.  

Хай все у нас буде добре! 

 
 20.04.2021 14:26  Ольга Шнуренко => © 

Можна дискутувати до безкінечності, але не варто. Головне, що я хотіла сказати, що ставлення до самотності різне. І я не пропагую самотність, а намагаюся сказати, що й самотні люди живуть цікавим і щасливим життям, бо одруження і народження дітей - це лише один аспект багатогранного життя... Кожен робить свій вибір. Щастя - це коли людина задоволена своїм життям. Самотніми бояться бути ті, хто не може взяти на себе відповідальність за власне життя, і хто не реалізував себе як особистість. Стосовно того, як закінчують життя самотні, можна навести купу прикладів, як при наявності дітей, батьки помирають або на самоті, або в бідності, або в Будинку для пристарілих. А останнім часом у пресі багато інформації, що сини вбивають своїх матерів. Люди самотні з різних причин, тому не варто їх засуджувати чи жаліти, продовжуйте своєму життю радіти... На цьому кінець дискусії... 

 
 20.04.2021 11:03  © ... => Ольга Шнуренко 

Цитата з Вашого вірша мені дуже зрозуміла. І близька вона для мене. Творчі люди намагаються усамітнитися, щоб привести в порядок свої думки. Правильно Ви кажете, що це — здоровий егоїзм.Але ж як для мене, наприклад, сім`я — на першому місці. Діти, онуки, святА, подорожі, прогулянки — невід`ємна частка мого життя. Згадайте Джека Лондона. І не тільки. Як і з чим вони підходять до фінішу свого життя?

 20.04.2021 10:19  Ольга Шнуренко => © 

"У самотності багато привілеїв - забаганки дозволяю без вагань, найвірніші друзі – ямби і хореї, віршування, як оазис для бажань…" - моя цитата із одного вірша...


P.S. "Життя "соло" не означає повної ізоляції. Дослідження показують, що в більшості самотніх людей життя більш насичене, ніж у їхніх одружених знайомих. Перш за все, це пов’язано з тим, що новий спосіб життя є вибором на користь здорового егоїзму, а також часу, присвяченого собі та самопізнанню" - це сказала не я...

 19.04.2021 20:30  КАЛЛИСТРАТ => © 

Спасибо пани Надия! Я не сумую )))


А то, что уже встречались с этими словами, так это да )))

В этой жизни всё случается дважды и я когда-то уже уходил с портала, подметая всё за собой )))

 19.04.2021 19:54  © ... => Анатолій Костенюк 

І я Вам дякую за ці рядки Бачите, скільки людей, скільки і думок про самотність. Я теж полюбляю бути наодинці. Але ж таке бажання у мене короткочасне. Чимось поділитися, щось запитати, пожартувати, обняти... Як без цього? Я собі просто не уявляю.  

Дякую за відгук. Бережіть себе. 

 
 19.04.2021 19:43  © ... => КАЛЛИСТРАТ 

Щось таке знайоме. Десь зустрічалась з цими словами. А таки дійсно — в тему. 

Дякую. Бережіть себе і не сумуйте. 

 
 19.04.2021 19:30  © ... => ВІКТОР НАСИПАНИЙ 

Так. Самотність — це страшно. Особливо, якщо ні до кого прихилитись, ні з ким поділитись своїми думками. Це страшно.  

Дякую Вам, пане Вікторе, за коментар. Бережіть себе. 

 
 19.04.2021 19:26  © ... => Ольга Шнуренко 

Ну чому ж. Я з Вами цілком погоджуюсь. Самотність часто є результатом особливостей характеру самої людини. Така людина може почувати себе самотньою, навіть серед великої кількості людей І таких випадків дуже багато. А буває навпаки, коли багата духовно людина не відчуває себе самотньою, перебуваючи наодинці. Але, знов таки, цей стан може тривати недовго. Так от я якраз обрала собі персонаж першого типу, знаючи, як важко таким людям.

Але разом з тим ось такий Вам приклад. Я пролежала місяць в лікарні. Мій чоловік дуже комунікативний. І от він похвалився мені: "Думав не витримаю..." Коли він прочитав цей вірш, сказав, що це дуже правдиво. Так і є.

Дякую Вам за коментар.

 19.04.2021 12:45  ВІКТОР НАСИПАНИЙ => © 

Самотність - страшна річ. 

 
 19.04.2021 10:58  КАЛЛИСТРАТ => © 

Пару строк к теме )))


Одиночество,

Как твое отчество?

Как нашло ты меня,

Одиночество?


У меня твое имя

У меня твое отчество,

Для меня ты –

Мое одиночество...

 19.04.2021 10:38  Анатолій Костенюк => © 

Кожна людина буває самотня. Як на мене, краще самотність, чим натовп))) Але самотність повиння мати міру, а не так:


В засніженій пустелі ліжка

я та самотність лежимо.

Біліє на столі записка,

ніч занавісила трюмо.


І, мов на сон прийдешній стопку,

п’ю обнадійливий напій:

встаю, натискую на кнопку

і слухаю дзвінок дверний.


Дякую за вірш.

 19.04.2021 10:26  Ольга Шнуренко => © 

Я не погоджуюся з Вами... Нічого страшного у самотності немає. Можливо важко тим, хто був у шлюбі і не звик до самотності. Скажу так, є два різні стани, коли людина насправді самотня, а коли живе одна. Важко тільки тоді, коли людина хворіє. Самотність - це категорія духовна, ментальна. Можна мати чоловіка і дітей, а бути самотнім, бо немає порозуміння. І, навпаки, людина живе одна, але ж має рідних, друзів, спілкується з людьми на роботі та в інших місцях. Як людина себе почуває і відчуває, залежить тільки від неї самої. Про самотні ночі промовчу - це окрема тема, хоча і це не проблема... АЛЕ, звичайно, Ви маєте право на свою думку...

 18.04.2021 22:22  © ... => Каранда Галина 

Я часто розмовляю з людьми, які живуть самі, спостерігаю за їхньою поведінкою. Згадую, як жила моя мама, коли поховала тата. У більшості випадків люди впадають у відчай, невимовний, дуже болючий. З часом їх трохи відпускає, але все одно їм дуже важко.  

Дякую за коментар Хай все буде добре. Бережіть себе і своїх рідних. 

 
 18.04.2021 21:22  Каранда Галина => © 

Прямо крик душі... аж хочеться якось розрадити... 

Це тільки спочатку одному страшно. А потім розумієш, що найстрашніше вже позаду, і одному - як не дивно, - краще.