Як страшно одному на самоті
Від суму й болю хочеться кричати.
Нема нікого поруч, щоб сказати,
Що втрачене вже щастя у житті…
Душа аж надривається, кричить…
З тобою — безнадія і безвихідь.
Одна любов могла б вказати вихід.
Але — безмовна тиша… Все мовчить…
І день, як ніч… Гнітючий тисне біль!..
Байдужий світ… Душа ледь-ледь тріпоче,
І серце — камінь… вже померти хоче…
Як зупинити чорну заметіль?!!
Та не здавайся! Вийди до людей!
Біду у гурті легше пережити.
Ще будеш і співати, і любити.
Тож не здавайся! Вийди до людей!
Грудень. 2020 рік
Картинка з інтернету
Смт Шевченкове, Грудень. 2020 рік
