13.05.2021 05:40
for all
12 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Тетяна Чорновіл

Гостинці від летючої рідні

Гостинці від летючої рідні

Серед дубів жила сімейка тиха

В просторому розлогому дуплі –

Татусь Кажан, матуся Кажаниха

І троє Кажанят, іще малі.


Якоїсь ночі дощового свята

Просили щось смачненьке малюки, 

Тож на обід для дітвори й для тата

Спекла матуся з кропом пиріжки.


Ті пиріжки з киселиком із глоду

Сім’єю смакували досхочу.

Сказала Кажаниха: – В цю негоду

З дупла під кущ ліщини полечу.


Рідня живе там дальня – сіра Миша, 

Їй теж не спиться о нічній порі, 

Вона від нас, летючих, все ж бідніша, 

Тож голодує, мабуть у норі.


Напакувала пиріжків в торбину, 

Бо зразу їх з запасом напекла, 

Й крильми потріпотіла під ліщину, 

Аж ніч дощем війнула до дупла.

Публікації: Тетяна Чорновіл

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 27.05.2021 07:17  © ... => Ольга Шнуренко 

Дякую за розуміння і добрий відгук! Останнім часом звертаюсь до дитячої творчості, тож підшукую героїв скрізь де тільки вдасться. А про кажанів написано не багато))) Тож це своєрідна цілина для казкарів-початківців!))))))) 

 18.05.2021 00:53  Серго Сокольник => © 

О) Це лелики, мабуть) Так їх на Західній звуть) 

 13.05.2021 17:19  Ольга Шнуренко => © 

Боже, яка ж добра та щедра ця Кажаниха! І своїх нагодувала, і для родичів не жалкувала!