Не міг згадати
байка
Я зустрів красу-дівчѝну
і задав одне питання:
звідки врода її мила,
в мові лагідні слова?
І почув я в ту ж хвилину:
під опікою кохання
вроду матір народила,
в батька ж – мудра голова.
Посміхнулася привітно
і пішла собі за обрій
далі землю прикрашати,
непокоїти серця.
Її поки було видно,
в слід бажав красуні добрій
радістю людей втішати,
бо добро їй до лиця.
Та не міг ніяк згадати –
у Весни хто батько й мати?..