Зелена призма
з рубрики / циклу «Нуртовище думок»
Велику суть простих речей
Тримає світ цей на колінах.
Незримий пульс життя, пастель,
Відколи пісня солов`їна.
Навколо скільки дивних рік
Тече у промені світила.
Неначе фабрики стрункі,
Майструють листя, навіть крила.
Біжать доверху у зерно -
Життя німа нестримність всюди.
Посохле сіно вже давно -
Та оживає - жити буде.
Не буде світла, чи згорить,
Чи зникне час, що творять люди -
І теж ростимуть догори -
Бо так було, так завжди буде.
1.08.2011
