08.06.2021 23:18
для всіх
115
    
  3 | 3  
 © Добродій Ольга Іванівна

Цілувалося літо...

Цілувалося літо з черешнями,

З солов’ями співало пісні.

Розсипало ромашки за межами,

Малювало світанки ясні.


Заплітало стежки споришами,

У траві розкладало росу,

До дівчат говорило віршами,

Для степів дарувало грозу.


Матіолою пахло і липою,

Свіжим сіном і прожитим днем.

Пахло радістю пережитою

І таким довгожданим дощем.


Залишало сліди босих ніжок

На гарячім і мокрім піску,

Краплі меду стікали до діжок,

Наполохавши дрібну бджолу.


І солодко було на язиці,

Червоніли черешні в садку,

Червоніли у лісі суниці,

Сохли трави на тонкім гвіздку.


І якими, хто знає, дорогами

І з якої, скажи, сторони?

Ішло літо людськими порогами,

За плечима несло перуни.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 09.06.2021 18:37  Каранда Галина => © 

Класно!))

Хоч наголоси місцями пішли в танок, але враження, що так і задумано було)))

 09.06.2021 12:35  Анатолій Костенюк => © 

Сподобалося дуже!