В часі прогулянок степом...
ми створені з того,
з чого створено Всесвіт...
а Всесвіт -
з матерії чорної створено.
то ж, ми є -
по суті! -
матерія чорна.
так би мовити,
підсумок дослідів Просторочасу -
Бога хаосу і пертурбацій,
смерті,
життю,
руйнувань,
відтворення
і перетворень...
і раптом ось ми -
така собі Крапочка-успіх! -
в розкритій долоні у Бога.
Крапочка чиста
і чорна
у відблисках краху,
руйнацій
і життєдайних
райдуг,
надій на майбутнє.
кохана,
закохана
зронена
з тої долоні у Всесвіті вічності
раптом,
недбало,
так...ненароком.
у швидко-неспинних процесій
забута,
загублена Просторочасом -
а ми вже у мрії
підлаштувати його -
Бога над Богом всього! -
на догоду собі...
отакі ми зухвалі,
брутально нахабні,
завзяті, сміливі,
відважні!...
ми в прагненні жити,
вижити,
ствердитися серед інших життів!
таких же, як ми
Крапочок успіху
дослідів Просторочасу -
Бога хаосу,
смерті,
життю,
відтворення
і перетворень,
миті,
вічності...
діти його -
ми послідовники у непокорі!
не скорені зреченню,
вироку,
Всесвітом на швидкоруч
уготованого
в апо-
каліптичних
містеріях
нам
у чорній
матерії...