06.07.2021 05:51
for all
21 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Тетяна Чорновіл

На крильцях вітряних казок

На крильцях вітряних казок

Дві жабки народились серед літа, 

Зрання до ночі плавали в воді, 

І рідна річка, сонечком нагріта, 

Була їм наймилішою в житті.


Весь день пірнали поміж очерету, 

Аж збовтували хмари мулу дном, 

Ловили комарів у стані злету

Й співали квакотушки перед сном.


До річки якось бабка прилетіла, 

Де жабки розважались залюбки, 

І з крилець над водою тріпотіла

На хвилях вітру спіймані казки.


Про сонце, воду річкову прозору

Про дощ із хмар і квіти полину, 

Про хом’яка, що за щоками в нору

Наніс запасів купку не одну…


З латаття жабки виповзли на берег

Пробравшись через куширі рясні, 

Вслухалися у крилець кожен шерех, 

Забули навіть квакати пісні.


А як скінчилась вже остання казка

Й застигла бабка на краю листка, 

Просили жабки: – Розкажи, будь ласка, 

Ще раз про щоки й нору хом’яка.

Публікації: Тетяна Чорновіл

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись