03.08.2011 19:19
© Оля Стасюк
Травень
Літо і весна водночас
Я прокинуся вранці
У плетиві дива.
Буде ліс, наче казка,
Будуть сосни красиві,
Буде жайворон в небі гукати літо.
Буде вирій забутий. Буде сонце і світло.
Я прокинусь і листям доторкнуся до скроні.
Перед небом все буде видно, мов на долоні.
І намисто для мене сплітатиме вітер.
Буде тихо гукати очерет сонне літо.
Не заплаче веселик, журавель засміється,
І без жодного звуку прокинеться серце.
І так зоряно-тихо цвістимуть тополі,
І щаслива весна не хотітиме волі
Від терпких почуттів...
І спатиме літо,
І гукатиме вітер,
І блукатиме світло
Синьотілих веселок і теплих світанків.
Травень в грушах зелених збиратиме ранки.
Засміється холодний переспів акацій.
Буде літо й весна. Без афіш і овацій
У театрі життя,
Де у плетиві дива
Груш зелених казки зацвітуть чорнобриво...