Приморозок в травні
Наїжачений день перемерзлим кахикнув вітриськом.
Сіра заволоч хмар ледве тягне бридкий снігодощ.
До найтоншої кісточки змерзло застуджене місто,
Загорнувшись у шарф лабіринтів із вулиць і площ.
Звідки взявся той день? Переплутав сезон, бідолаха?
Готувався настати, аж тут розійшлося тепло.
У соку, в різнотрав’ї він сивим покинутим птахом
Відлетить у минулого вирій, немов не було.
День мине. Він мовчазно пройде повз смарагдовий травень.
Поцілує шовковий тюльпан, ледь спинивши ходу.
Хоч йому в божевіллі весни вже ніхто і не радий,
Він на згадку сипне невагомих пелюсток в саду.
Дрогобич, 2011
