Павич та Гера
байка Езопа
До Гери її птах, павич,
жалівся: – «Солов’я поклич –
хай тобі пісню заспіває,
бо в мене голосу немає…»
А Гера: – «Весь ти, як смарагд,
і хвіст розкішно виглядає…»
Павич: – «До всіх моїх принад
ще голосу не вистачає!»
Богиня каже павичу:
– «Птахам все дано досхочу:
тобі – краса, орлам – їх сила,
а соловейкові вділила
природа голос, ніжний спів,
а ти ще й пісню захотів.
Отож, чого б не дарувала
заздріснику, все буде мало!»
Мораль: як заповів Господь,
про душу думай, не про плоть.
