25.09.2021 15:54
для всіх
148
    
  3 | 3  
 © Ем Скитаній

На стежині з осінню...

На стежині з осінню...

і як наче з шуму

рвані хмари в небі.

в суєті у тлумі

рухатися треба

і штовхатись ліктем

зліва...справа також

і тримати ліки

на випадок всякий.

де там тії гапти -

стежку гаптувати, 

болота як раптом

і залізні ґрати.

і тлумить як вітер

всі, що в тлумі, долі.

а життя як витвір, 

де не грають ролей.

де живуть, існують

і гостюють люди, 

здрастують, хворують, 

день у алилуях.

і ці хмари в небі

білосірі в шумі

зовсім без потреби

в суєті у тлумі.

і лягають тіні

хмар тих невеселих

на ліси осінні, 

степ, гаї, оселі.

там в якомусь дворі

гойдалка зі скрипом

із вітрами в хорі

мовить в небо хрипло.

хитані дерева

плачуть листопадом, 

впало листя кревне

з гілок в землю саду.

пахне впалим листям

(сум в душі), у спогад.

небо хмарне висне

наче божий погляд...

...вийшов тихо з хати

на стежину саду, 

щоб не заблукати

у думках безладних.

опершись на костур

йду під сонцем хмарним.

у серпанку осінь

поруч мене...гарна....

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.09.2021 16:12  Каранда Галина => © 

+++