13.10.2021 06:08
for all
9 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Тетяна Чорновіл

Про що бурчав запасливий єнот

Про що бурчав запасливий єнот

В місткім дуплі осики при нагоді

Єнот облаштував собі житло.

Оселі кращої й шукати годі –

Тут сухо, тепло й затишно було

Як навіть осінь надійшла з дощами.


Трави сухої наносив знадвору

Завчасно, поки дощ іще не лив, 

І постіль шелестку в осінню пору

В кубельці попід боки настелив, 

Щоб тепло й м’яко спалося ночами.


Узліссям і в чагарнику густому

Все сходив зі стежок на манівці, 

Бо всюди день-у-день, забувши втому, 

На нюх шукав поживні корінці

І полоскати зносив їх до річки.


А потім мокрі розстеляв сушити, 

В дупло носив невтомно про запас, 

Щоб у зимову пору всмак спожити –

Бо ж непогано крізь дрімоту враз

Запхнути корінці хрумкі за щічки.


Застрекотіла з берестка сорока:

– Куди це ти, сусіде, зранку йдеш?!

Єнот подумав: – От іще морока, 

Про все їй треба знати, не минеш…

А вголос буркнув: – По гриби до бору!


Ще вчора в листі бачив говорушки, 

З три оберемки можна принести, 

Сирими з’їсти добрі чи для юшки, 

Та й насушу – з грибної смакоти

Запас хай буде, бо зима вже скоро.

Публікації: Тетяна Чорновіл

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 18.10.2021 00:08  Каранда Галина => © 

А сороку не вчили, що в дорогу закудикувати не можна?!) То їй ще ввічливий єнот попався.