13.10.2021 06:20
для всіх
114
    
  1 | 1  
 © Тетяна Чорновіл

Про двох білок

Про двох білок

з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»

Жила руденька білка Гостровушка

Коло куща ліщини край дороги

В дуплі на сучкуватому дубку.

І Вертихвістка, лісова подружка, 

Аж ген по стежці й заростями трохи

Знайшла дуплянку теж собі містку.


Раз Гостровушка осінню на зиму

З ліщини у дупло горішки рвала, 

Наклала й кошик повний до гори, 

Бо думала: – Як до подружки йтиму, 

Їй понесу, щоб не голодувала, 

Смакуючи зимової пори.


Важкенький кошик, та й іти не близько, 

Але ж важливі є на те причини –

Біжить-спішить по стежці до дупла.

– Привіт! Привіт, подружко Вертихвістко, 

Я ось тобі горішків із ліщини

Нарвала й на гостинець принесла.


– Сідай до столу! – господиня рада, 

Вгощу з дороги глодовим узваром, 

Я за тобою скучила давно.

Куштуй, подружко, хата чим багата:

Боровики спечуться незабаром

І жолудів похрумай заодно.


– Візьми грибів ще низок дві в дорогу

Щоб кошик не нести назад порожній, 

Всі як один предобрі й запашні, 

Тут бабок, білих, маслюків потроху –

Хай буде, Гостровушко, гриб цей кожний

Підмогою тобі в холодні дні.


Вже гостя згодом і прощатись стала, 

Додому ж через ліс іти не близько, 

Аж ген до сучкуватого дубка.

Через пеньки стрибаючи, гадала:

– Доладна й добра білка Вертихвістка –

Як я, хазяйновита і метка.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 18.10.2021 00:05  Каранда Галина => © 

Біляча ідилія!) Ой - білкова?)