Вечоріє. Тихо-тихо, поважно, неспішно,
Так буває лише у серпні.
Не холодно, і не жарко.
Я обніму тебе за плечі.
Ідемо. Тихо-тихо, поважно, неспішно,
Так буває лише з тобою.
Не говоримо, і не мовчимо,
Ти умієш бути такою.
Впав листочок. Тихо-тихо, поважно, неспішно,
Так буває, не йде до весни.
Ще не осінь, але вже не літо,
Ти спитаєш? – так буде завжди.
Я мовчатиму. Тихо-тихо, поважно, неспішно,
Так буває, коли ми одні.
Це не складно, але і не просто,
Знаю. Серпень, Холоднішають дні.
Дрогобич, 2011