при падінні...
при падінні у спогляданні
геніальної німоти,
що в байдужості до злодіяння,
до безглуздості і глупоти... -
придбай вітрило собі.
...з парашутиком.
не втопитись аби у лайні
обшушуканим і ошуканим
в цій суспільній драговині.
то як поміч тобі безкрилому
на сповільнення часу падінь.
і, з подяки вітрам, із вітрилом ти
не шелепнеся в сморідну тінь.
лиш сковзнеся,
торкнеся п`ятами
по гнилизні огидній, лихій.
відштовхнеся від тої лятви
в непроглядний захмарний сувій.
і в тумані кружляючи листям
в ясноокій зорі крізь пітьму
над дахами осіннього міста
привітаєш у злеті зиму...
і в падінні у спогляданні
ледь зажевріє мить надій -
таки зійде в пітьму світанок!
в цю гнилизну...
у цей застій...
_лятва - погань, скверна, паскудство