У цей день...
у цей день в листопад
у неспокою сад.
дощ на вулиці йде
і шумить, і гуде.
і з розхитаних віт
листя пада у світ -
наче попіл важкий
обпадає крихкий.
краплі дзвонами струн.
і з відлуннями рун
вітер піснею в сад
у цей день в листопад -
сповідь наче той спів
від бурхливих вітрів,
що кружлянням дощів
дістають до душі.
і від сірості хмар
розстелився туман -
непрозорий мов пил
заховав небосхил,
затулив увесь світ
від розхитаних віт.
і печалився сад
у цей день в листопад
за обпалим отим
листям не золотим.
а за брамою вже
сніг зима береже
і сміється, надісь,
від осінніх надій.
і відчутний важкий
її крок льодяний.
тільки зараз якраз
не її нині час -
не ввійти їй у сад
у цей день в листопад
...біля столу стою.
каву з чашечки п`ю.
бережуся остуд.
в хаті, в схові, отут
поглядаю в вікно
вкотре знову і знов -
як у відчаю сад
з болю просить порад
і безлистим гіллям
метушився і кляв
від омани і зрад
у цей день в листопад...
але дощ все іде..
і шумить...
і гуде...
