10.11.2021 14:37

для всіх

105

2 | 2

 © Ем Скитаній

У цей день...

ніч видалася дощовою...з ранку було +3 за Цельсієм...нині трохи тепліше, навіть сонячно...і дощу немає... - це я кажу, аби був зрозумілішим настрій даного віршика, його залежність від природи, від самої погоди...бо віршик склався хоча і просто, але об`ємним...

у цей день в листопад

у неспокою сад.

дощ на вулиці йде

і шумить, і гуде.

і з розхитаних віт

листя пада у світ -

наче попіл важкий

обпадає крихкий.

краплі дзвонами струн.

і з відлуннями рун

вітер піснею в сад

у цей день в листопад -

сповідь наче той спів

від бурхливих вітрів,

що кружлянням дощів

дістають до душі.

і від сірості хмар

розстелився туман -

непрозорий мов пил

заховав небосхил,

затулив увесь світ

від розхитаних віт.

і печалився сад

у цей день в листопад

за обпалим отим

листям не золотим.

а за брамою вже

сніг зима береже

і сміється, надісь,

від осінніх надій.

і відчутний важкий

її крок льодяний.

тільки зараз якраз

не її нині час -

не ввійти їй у сад

у цей день в листопад

...біля столу стою.

каву з чашечки п`ю.

бережуся остуд.

в хаті, в схові, отут

поглядаю в вікно

вкотре знову і знов -

як у відчаю сад

з болю просить порад

і безлистим гіллям

метушився і кляв

від омани і зрад

у цей день в листопад...

але дощ все іде..

і шумить...

і гуде...